Міністерство фінансів опублікувало проект урядової постанови про доплати чиновникам, які відповідатимуть за проведення реформ у країні.

Документом пропонується оплачувати роботу посадовця, відповідального за реформування структури державного управління, надбавкою у розмірі до 60 тис. грн. Кошти для такої премії за виконання особливо важливої роботи братимуть із спеціального фонду державного бюджету, у який надходитиме фінансова допомога від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ.

Питання гідної оплати праці на державній службі актуальне з кінця 2015 року. Тоді, нагадаємо, міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус заявив про втрату мотивації для значної частини держслужбовців через неадекватно низькі зарплати. Цю тезу підхопили і в інших органах виконавчої влади. Зокрема, саме відсутністю гідної компенсації за працю пояснював своє рішення піти у відставку міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

“Професіонали покидають держслужбу через неадекватну систему винагороди їхньої праці. Міністр українського уряду мав би отримувати щонайменше 250 тис. грн., заступник – від 150 до 200 тисяч, начальники департаментів – близько 30-60 тис. грн. на  місяць”, – пояснює Роман Бондар, партнер компанії Talent Advisors, яка за останні два роки знайшла понад 50 кандидатів на вакантні посади в органах виконавчої влади. За словами експерта, переважна більшість новопризначених – 80% – уже звільнилися, бо не витримали дисбалансу між обсягом відповідальності за посадою та зарплатнею.

“Черга на роботу в міністерствах не стоїть і не буде стояти. Тому що вимоги, які виставляє держава – як мінімум менеджер у McKinsey, а компенсація – як у бухгалтера з глибинки”, – додає перший заступник міністра економрозвитку Юлія Ковалів.

У липні Кабмін збільшив посадові оклади урядовців. Та навіть найбільший із них – президентський – не дотягує й до половини запропонованої доплати. Оклад президента визначений у 28 тис. грн, прем’єр-міністра – 20 тис. грн, першого віце-прем’єра – 18 тис. грн. На тисячу менше отримуватиме віце-прем’єр – 17 тис. грн, міністр – 16 тис., перший заступник – 15 тис., заступник – 14 тис.

У нижчих ланках держслужби зарплати менші у рази. За словами Олени Трегуб, директора департаменту координації міжнародних програм Мінекономрозвитку, більшість держслужбовців середніх щаблів отримують 4-6 тис. грн.

“Звільнилася значна частина людей. Я витратила багато часу, щоби їх рекрутувати. А вони приходять і кажуть: це як, ми будемо безплатно працювати?” – розповіла Олена Трегуб.

За новим законодавством, окрім окладу, держслужбовці мали отримувати й надбавки.

“У сумі мала б виходити сума, при якій потенційно можливо було б говорити про залучення хороших фахівців. Це ще не конкурентна зарплата, але вже щось. От тільки при цьому забули… виділити на це гроші”, – зауважує Інна Совсун, яка минулого місяця пішла з посади першого заступника міністра освіти та науки.

“Два з половиною роки на такій зарплаті, на таких умовах з таким робочим графіком – це більш, ніж достатньо”, – резюмувала Інна Совсун перебування на держслужбі.

Експерти одностайні: підвищення зарплат чиновників назріло давно.

“Не може нормальна людина порядна людина працювати міністром за 12 тисяч гривень у місяць і вирішувати питання на мільярд. Якщо ми не запропонуємо гідні гроші гідним людям – нічого у країні не зміниться”, – вважає екс-голова Національного агентства з питань державної служби Денис Бродський.

“На зарплату, навіть на ті 12 тисяч гривень, які обіцяє законодавець для державного секретаря міністерства, піде або тільки той, кого вмовить сам міністр, або відверто не та людина, яка потрібна на такій посаді”, – розповів “Кадрам” голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

За його словами, треба поступово піднімати оплату праці всім держслужбовцям, але при цьому змінити їхні функції.

“Починати слід із реформування структури органів влади. Після цього можна оголосити конкурси і набрати людей, які відразу отримуватимуть більші зарплати за свою роботу. Тоді у нас з’являється шанс отримати нову якість у державному управлінні. Якщо ж ми просто введемо нові посади, дамо вищі зарплати, то реформами займатимуться одиниці. А решта нічого для цього не робитимуть, бо у них нічого не зміниться ані функціонально, ані в забезпеченні матеріально”, – додає Ігор Коліушко.

Натомість в уряді зараз налаштовані платити більше лише окремій категорії державних службовців, які персонально відповідатимуть за проведення реформ. При міністерствах та інших центральних органах влади будуть створені команди фахівців із питань реформ. Проте на їхню появу доведеться почекати щонайменше півроку, зауважує  консультант у сфері корпоративного управління та управління персоналом, генеральний директор компанії R&C Kyiv Group LLC Жанна Балабанюк.

“Ці команди не мали б дублювати функції інших структурних підрозділів, – каже Жанна Балабанюк. – Для цього спочатку слід визначити основні напрямки реформ і центральні органи влади, які відповідатимуть за їх реалізацію. Потім уряд за поданням міністерств і центральних органів влади має затвердити кількість і перелік посад державної служби, на яких реалізовуватимуться самі реформи. Проведення цих етапів має закінчитися до 30 вересня”.

Іще місяць уряд матиме на затвердження спеціальних професійних вимог і рівнів компетентності для фахівців із питань реформ. Паралельно Верховна Рада мала б до кінця жовтня внести зміни у закон “Про державну службу”, у якому посади фахівців із питань реформ зараз не передбачені. Після цього мали б бути оголошені конкурси на вакантні посади.

До кінця жовтня уряд мав би також затвердити порядок використання коштів спецфонду, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Уже зараз пропонується зараховувати кошти, які надійшли в рамках програм міжнародної фінансової допомоги відповідно до положень міжнародних договорів України, до спеціального фонду держбюджету на окремі валютні рахунки в АТ “Укрексімбанк”. За письмовим дорученням Мінфіну казначейство продаватиме іноземну валюту, а виручені гривні розподілятимуться на оплату праці.

Роботу команд фахівців із питань реформ куруватимуть державні секретарі міністерств, яких мали б вибирати на конкурсній основі. Та ці кадрові відбори іще не оголошували.

“До кінця 2016 року Кабінет Міністрів має визначити розміру доплат державним секретарям. Фактично, державні секретарі й відповідатимуть за роботу команд фахівців із питань реформ. А далі мають відбутися конкурси на посади державних секретарів. Це завдання-максимум на цей рік, – каже Жанна Балабанюк. – А вже наступного року – у січні-березні 2017-го – на конкурсах почнуть відбирати людей на посади державної служби, що реалізуватимуть національні реформи. Тобто, команди фахівців із питань реформ ми зможемо побачити не раніше другого кварталу 2017-го”.

Отож, ефективність нововведення українцям можна буде оцінити аж наступного року. Та, як зауважує Роман Бондар, у виконавчій владі нині зійшлися два табори: одні прагнуть змін на ринкових умовах оплати праці, а інші кивають кивають на середню зарплату у країні. Аби примирити сторони, уряд намагається оминути гострі кути, а це призводить до імітації реформ. Тому питання – чи запропоновані зміни є проміжним етапом реформи системи оплати праці держслужбовців чи фінальним? – залишається відкритим.