Одразу ж після завершення терміну повноважень Валерії Лутковської на посаді Уповноваженого з прав людини серед парламентарів стартував збір підписів за нового омбудсмена.

Серед кандидатів першою називають Людмилу Денісову (“Народний фронт”), яка очолює парламентський комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Говорять також про віце-спікера Ірину Геращенко і, звісно ж, про саму Валерії Лутковську. Вибір депутатів буде непростим, вважає політолог Володимир Фесенко.

“Перед парламентом постає питання вибору нейтральної фігури. Потрібна людина, яка не буде асоціюватися з якоюсь із політичних сил. Із точки зору повноважень, особливого інтересу ця посада не становить. Це не генеральний прокурор і не голова Рахункової палати. По суті, це головний правозахисник. Посаду омбудсмена, теоретично, можна використовувати як інструмент політичного впливу. Наприклад, опозиція могла б використовувати цю посаду, щоб атакувати влада. Але ефект від таких дій буде низький”, – говорить Володимир Фесенко.

Депутатам також пропонували провести консультаційний конкурс, аби визначитися із кандидатурою, яка матиме підтримку громадянського суспільства. Зокрема, Харківська правозахисна група та Українська Гельсінська спілка з прав людини готові були навіть подати кандидатури.

“Можна було б поєднати політичний підхід з підходом конкурсним. Але головне – зберегти процедуру затвердження Уповноваженого в парламенті. А оскільки йдеться про парламент, то нехай Верховна Рада створить відповідну комісію для відбору можливих претендентів”, – поділяв пропозицію представників громадянського суспільства Володимир Фесенко. Проте підтримки серед парламентарів вона не знайшла.

Під куполом Верховної Ради продовжують розставляти на посади потрібних людей, діючи за принципом “депутат задля депутата”. Приміром, кандидатура Людмили Денісової, у разі затвердження на посаді Уповноваженого з прав людини, зафіксує цілковитий контроль фракції “Народного фронту” за юридичною гілкою влади.

Перехід віце-спікера Ірину Геращенко на цю ділянку роботи означатиме нові вибори заступника голови Верховної Ради, при яких не уникнути політичного торгу. До того ж доведеться щоразу заглядати у паспорти: законодавство вимагає від кандидата досягнення 40-річного віку й цим відсікає чималу кількість претендентів. Скажімо, координаторку громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” та голову правління  “Центру громадянських свобод” Олександру Матвійчук, яка ще не розміняла п’ятий десяток. Чи керівника Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, який переступає за рубіж у 65 років.

У перші сесійні тижні Валерія Лутковська звітуватиме про свою “п’ятирічку”. Можливо, їй також удасться привернути прихильність інших фракцій.

“Лутковська може й залишитися на посаді, оскільки вміє зберігати нейтралітет у роботі”, – припускає Фесенко.